"День з обстрілами, страхом, сльозами"

Смаілова Емінє, Гранітненська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Есе "Тихий ранок"

Прокинулася рано-рано, розплющила очі. Незвично тихо. Не чутно автоматних черг, не лунає кулеметне стрекотіння. Підсвідомо відкрила вікно. Тільки-тільки світає…

Я запалила свічку (боюся темноти). Кімнату заповнив ніжний запах бузку (згадала, як садили усією родиною). А це що ..!? Затьохкав соловейко. Пісня солов’їна наростала, знялася високо в небо. А з нею увись полетіли мої мрії…

Розпочались навчальні заняття у школі. Знову рідні вчителі проводять уроки (як же я чекаю математику, вона в середу стоїть п’ятим уроком). А друзі! Ми разом сміємося, радіємо, посилаємо один одному компліменти, готуємося до контрольних.

Взялися і за  сценарій свята «Останнього дзвоника». Травень пролетить швидко - настане найурочистіше шкільне свято,  і малинова пісня шкільного дзвоника сповістить про шкільні канікули.

Канікули… Таке солодке слово. Я і маленька сестричка поїдемо до моря, синього-синього. Повернемося засмаглими та здоровими. Обов’язково  будемо допомагати батькам: доглядати за квітами, садом, грядками. Теплими вечорами з подружками будемо ходити в степ; гадати на ромашках, збирати й сушити запашний чебрець (матуся додає його в чай, як же смачно), спостерігати за родинами фазанів. Відчуваю, як стаю частиною Всесвіту.

Ніжний матусин голос, вибачаючись (не знаю за що), просить загасити свічку, щоб залишилась на вечір. Свічка?! Так… У нас же нема світла… Свічка! Я із мрійливої країни повертаюся до реалій, до дійсності. Свічка! Тяжка ворожа артилерія перебила електромережу. Світла немає вже третій місяць. І школа теж не працює. І в степ не підемо, бо обстріли не вщухають.

війна… я навіть на початку речення напишу це слово з маленької літери.

Зараз ранок, починається ще один день, довгий, нескінченний; день з обстрілами, страхом, сльозами. Чую - прибігла сусідка. Вона приходить до нас кожного ранку (бо саме вранці починаються обстріли), щоб бути не одній… Разом пережити страх легше, ховаємося у підвалі, він у нас невеликий, але всі поміщаємось.