Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Юлія Кірютенко

«Буквально за хвилину до обстрілів я прокинулася»

переглядів: 686

У травні 2012 року я і мій чоловік Олег стали батьками – на світ з’явилася дочка Валерія. У дочки виявився синдром котячого крику (рідкісне генетичне захворювання). Я думаю, що моя робота в біохімічній лабораторії вплинула...

Ми не відмовилися від особливої дитини, як нам радив лікар. Сподівалася, що діагноз «розсмокчеться». Хоча, як біохімік, розуміла, що нічого вже зробити не можна.

У кінці січня 2015 року чоловік виїхав до Києва – фірма, на якій працював Олег, поміняла місце дислокації, тому що працювати у військовому Донецьку було неможливо. Ми залишилися чекати, доки Олег знайде житло, і тоді вже переїхали б. А наступного дня ввели перепускну систему через блокпости.

Я отримала перепустку лише через два місяці. Почала збирати речі, а тут Лера серйозно захворіла ротавірусною інфекцією. Нас навіть поклали в інфекційне відділення. Після лікарні вирішила трохи почекати з поїздкою, щоб дитина зміцніла після хвороби.

Буквально за хвилину до обстрілів я прокинулася

В очікуванні перепустки нам довелося пережити мінометний обстріл. Холодно було, здається, в лютому. Я не знаю, яка сила мене розбудила. Буквально за хвилину до обстрілів я прокинулася.

Сіла на ліжку і думаю, навіщо я прокинулася? І тут почалося – світіння в небі, стрілянина, вибухи. Скло так тремтіло, думала, що повилітає.

Виявилося, що снаряди приземлялися в селищі неподалік. Дочка спить, закутала її в ковдру, в іншу руку взяла кішку і сховалися всі разом у туалетній кімнаті. Благо, що Лера проспала весь цей кошмар.

Я тієї миті була так сконцентрована, що в голові продумувала всі шляхи подальших дій. Олегу взагалі про це не хотіла говорити, щоб він не хвилювався про нас ще більше. До тієї миті в мене навіть не було тривожної валізки з необхідними документами й речами. Я була впевнена, що в центрі Макіївки нічого такого статися не могло.

У кінці квітня ми з чоловіком возз’єдналися в столиці, на орендованій квартирі. Я знайшла себе у кулінарії.

Буквально за хвилину до обстрілів я прокинулася

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Макіївка 2015 Текст Історії мирних жінки 2015 переїзд безпека та життєзабезпечення робота
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій