Історії, які ви нам довірили
“По воду треба було йти до моря на джерела. Не всі поверталися звідти”
“У Маріуполі жили чудово, зарплата була нормальна. Місто стало маленькою Європою”, - згадує про своє довоєнне життя Олег Біловол. Він працював на аглофабриці, на заводі Ілліча, отримував гідну зарплатню. Але після 24 лютого все його життя змінилося.
З другого березня у місті відключили світло та воду. За водою треба було йти за кілька кілометрів на джерела, але не всі, хто туди ходив, поверталися. Через обстріли люди почали жити у підвалах. Чоловік розповідає, що танки, артилерію та гради ще можна було винести, але коли місто почали бомбити авіацією, то у Маріуполі стало нестерпно. Чоловік вирішив евакуюватися в Запоріжжя. Каже, що зараз їхнього будинку не залишилося. Спочатку його пограбували, а потім він згорів.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
