Історії, які ви нам довірили
Кожен із маріупольців вірив у те, що цього не може бути. І це "не може бути" накривало кожного маріупольця. Це була лавина болю та розпачу. Дитина безперервно кричала: "Мамо, я хочу жити". Трупи ніхто не міг нормально поховати. Брат Наталії за тарілку супу у квітні виносив людей, які загинули ще у березні.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Німеччина
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
07.08.2022
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
