"Біля натовпу людей розірвалося чотирнадцять снарядів"

Шерекіна Вероніка, 17 років, Загальноосвітня школа I – III ступенів № 6.

Війна. Це страшне слово. Скільки в ньому злості, ненависті, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, болю. Війна – це горе та сльози. Вона постукала в кожний дім, принесла біду, багато поранень, смертей…

Я ніколи не забуду той день, це було 27 липня 2014 року. Ні я, ні моя родина не могли повірити, що це справжня війна.

Страх охопив населення всієї Авдіївки. Найбільше постраждали будинки і, звичайно, люди, які жили близько від дев’ятиповерхівки-«розукрашки» (так місцеві жителі називають той будинок).

У цей день мешканці набирали воду недалеко від однієї будівлі і не могли навіть уявити, що почнеться така стрілянина. Раптово біля натовпу людей розірвалося чотирнадцять снарядів, будинки по Молодіжній 17 і 16 були зруйновані, повиносило балкони, вікна, стіни, а деякі і повністю квартири.

У моєї вчительки М. Г. Марченко було тяжко поранено чоловіка, якого ледве живого довезли до Дніпра, в лікарню ім. Мечникова. Він по сьогоднішній день рухається за допомогою милиць. Та це тільки один приклад.

Цього дня не тільки я і родина моя, а також мешканці Авдіївки усвідомили, хоча не могли повірити, що почалась війна. Я особисто відчула біль, страх, і у мене не вкладалося в голові, що в ХХI столітті могло таке статися.

Розгубленість, паніка охопила жителів міста, які рятували своїх близьких будь-яким способом: одні не вилазили з підвалів, інші, у кого був транспорт, виїжджали у різні міста України, рятуючись від смерті.

Я зі своєю родиною вимушена була також покинути місто, яке вже стало «сірою зоною». Біль душі і серця розривав усе тіло, руки тряслися, сльози лилися рікою…

Ми не могли уявити, які поневіряння чекають нас попереду. Де жити? Скільки платити за квартиру? Чим годувати сім’ю? Де шукати роботу? Виникало найголовніше питання: чому так сталося? І ось тут вже відчувалася справжня реальність.

Мир – ніжне, дорогоцінне слово, якого, може, недооцінювали раніше. Для мене він є неоціненним скарбом. Кожна людина сьогодні це розуміє прекрасно. Хочеться вірити, що на Донбас прийде таки Мир. Коли?